tg-me.com/artemborodatiuk/527
Last Update:
Про суперсили, які нам дала війна – частина 1
23 лютого в Одесі ми закінчили стратегічну сесію Netpeak Core, о 23:00 я повернувся додому і видихнув вголос: «Здається, нарешті в нас все виходить і можна трохи розслабитися». Реально, я так сказав сам собі вперше за 17 років.
На стратсесії запланували, як збільшити групу компаній у десять разів за наступні три роки. Проте все перекреслив фюрер XXI століття.
Будь-які почуття тоді швидко змінила злість. Дуже швидко ввімкнувся адреналіновий режим та суперпродуктивність, на яких я пропрацював наступні три місяці.
Пам'ятаю, як з самого початку була хибна, як я зараз розумію, впевненість, що важливо донести правду якомога більшій кількості расіян.
Ми організували для цього дуже потужну кампанію: робили розсилки та інший аутрич для користувачів продуктів з расії. Тоді ще не знали, що вони намертво зазомбовані.
Пишаюсь, що Netpeak Group вже 24 лютого о 13:00 отримав бан наших сайтів від рабкомнагляду – уявіть, наскільки швидко ми розгорнули кампанію в перші години повномасштабної агресії.
Паралельно з цим проводили евакуацію співробітників, рятували наших людей, допомагали за можливості клієнтам. Як би нам не було важко, розуміли, що є ті, кому набагато гірше.
Війна відбирає все. Однак, озираючись, я розумію, як багато ми здобули на стратегічному рівні.
Цей пост присвячений до річниці найбільш огидного вторгнення у світовій історії. Але він про суперсили, які ми, українці, здобули завдяки цій, найбільшій після другої світової, війні.
1. Суперєдність.
Вперше за всю історію незалежної держави українці зрозуміли, наскільки вони далекі від людей за північно-східними кордонами та здобули справжню незалежність.
Пригадали (або вперше дізналися), що ця війна триває вже більше 400 років, протягом яких Україну намагаються захопити і зруйнувати.
Колись московія вкрала у нас назву «Русь», зараз хочуть вкрасти Київ. Але ми усвідомили, що не хочемо мати нічого спільного з расіянами.
2. Суперсвобода.
Україна для всього світу тепер світоч сміливості, свободи та демократії. А ще – професіоналізму. Те, що робить ЗСУ, є прикладом супер-професіоналізму, завдяки якому нас знає весь світ.
Я люблю подорожувати та грати в футбол. І де б я не йшов на поле, щоб поганяти м'яча – у Таїланді, Мексиці, США – у половині випадків мене вже в середині грі кликали «russo», хоча я на початку казав, що з України.
Впевнений, зараз таке неможливо. Україну вже сприймають як державу, яка задає чи не всі тренди світової політики, а made in Ukraine – знак якості. Це і про людей, і про технології, про все.
3. Суперясність.
Завдяки війні чітко побачили, хто у світі є нашими справжніми друзями. Всі маски скинуті. Весь світ бачить, якою брехливою та слабкою є расія, а ми побачили справжню Угорщину, справжню Фінляндію, Польшу, Естонію, Великобританію, США.
Ми бачили Бучу і, звільнивши Маріуполь, задокументуємо ще чимало злочинів з минулого. Всі бачать, як расія бреше у кожному публічному прояві – від «чесної» участі своїх спортсменів на Олімпіаді до фальсифікацій воєнних злочинів.
В результаті ми отримали суперясність: ні, нам не треба нічого від расії. Так, наш шлях – Європа і Захід. Немає більше історій про російську мову, культуру та весь цей булшіт.
Свобода та відсутність законів, де сильний перемагає слабого, – ось за що ми воюємо.
4. Супермодернізація армії.
Ми з вами зараз є свідками (а дехто і учасником) становлення military tech індустрії України.
Ми усвідомлюємо, що не зможемо перемогти у протистоянні один на один, бо нас менше, бо в нас просто менше ресурсів. Саме тому ми маємо створювати високотехнологічні засоби боротьби з агресором.
Наша ставка на технології, ми бачимо, як наші військові працюють з дронами, український дрон вразив мінімум чотири расійські великі кораблі.
Нещодавно Netpeak Group проінвестувала $50 тисяч у виробництво українських дронів-камікадзе.
Україна отримала величезний буст в military tech і самостійно почала створювати військові технології, тож вірю, що після перемоги сегмент виробництва сучасної зброї в Україні буде найкращим у світі.
@artemborodatiuk
BY Артем Бородатюк
Share with your friend now:
tg-me.com/artemborodatiuk/527